ПИШАЄМОСЬ
#ДИВОЛЮДИ
ШИННІ СКУЛЬПТУРИ САМІЙЛЕНКА
Любов до Батьківщини починається з лелеки на стрісі, калини у саду, легкого дотику до рушника на іконі. Живе вона в перших маминих колискових, вчасних словах тата, приказках і прислів’ях бабусі та мудрих оповідках дідуся. Ллється вона через край із дивовижних талантів та умінь наших земляків, бо українці завжди були майстрами слова, неперевершеними живописцями, вишивальницями, умільцями. А от чого нам справді бракувало – це уміння відкрити свої таланти іншим. Хтось це робить зі скромності, хтось сумнівається чи достатньо хороший, а хтось думає: кому це треба…
Але будьте переконані, що треба ще і як! Ми довели світові, що вміємо боротись із ворогом, ми шокували орків-росіянців красою й облаштованістю своїх садиб, нам належить ще дивувати світ своєю незнищенністю й умінням відродитися з попелу і стати ще кращими.
Але для того ми самі повинні знати про таланти тих, хто живе поруч. Можливо, у вас є сусід, що майструє по дереву, чи бабуся-вишивальниця, чи хтось, що кохається у квітах, чи автор поетичних рядків, чи знана травиця, чи краєзнавець, чи… Дуже просимо вас допомогти та повідомити про це старосту або написати повідомлення на сторінку, щоб жоден із талантів наших земляків не залишився непоміченим.
А сьогодні наш герой - Володимирович Іванович Самійленко, автор оригінальних ідей із підручних матеріалів. Він справжній улюбленець долі, бо знає, як досягти успіху і має золоті руки. Тільки погляньте, який вказівник він змайстрував зі старих шин.
Тепер, якщо ви опинитесь на роздоріжжі вулиць Козацької та Сонячної у селі Пристроми, то вас зустріне симпатичний діснеївський персонаж – Мікі Маус і поверне у світ далекого дитинства, коли ще вищеназвані вулиці називалися по сільському – Макарі та Амоси.
Дякуємо умільцю, його працьовитим рукам і гострому розуму, які уміють внести такі приємні та по-доброму веселі нотки у наше не вельми приємне нині життя.
Чекаємо на ваші повідомлення і готові розкрити таємниці наших дивовижних людей-земляків.