с.Сомкова Долина
ІСТОРІЯ СЕЛА
СОМКОВА ДОЛИНА
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
На лівобережжі Дніпра між його протоками Трубіж і Супій, за
Сомководолинська сільська рада відновила свою діяльність в 1991 році . До складу Сомководолинська сільська рада входить село Сомкова Долина та село Радянське (Соснівка).
Постановою Верховної Ради України « Про перейменування окремих населених пунктів » № 1037-УІІІ від 17.03.2016 р. перейменували село Радянське Переяслав – Хмельницького району Київської області на село Соснівка.
Символікою села Сомкова Долина та Соснівка Переяслав-Хмельницького району Київської області є Герб та Прапор . Головним елементом Прапора та Герба села Сомкова Долина та Соснівки є кущ калини. Майже в кожному дворі у селі росте кущ калини. Калина символізує процвітання, родючість, силу і здоров’я, історичне та сучасне життя села .
Герб села Сомкова Долина та Соснівка: на щиті у блакитному фоні зображено гілка калини і колоски пшениці, що виражає природні особливості, господарську специфіку.
Прапор села Сомкова Долина та Соснівка – стяг із співвідношенням сторін 2: 3, який розділено по горизонталі пополам .Верхня смуга блакитного кольору, нижня смуга зеленого . В лівому верхньому куті кущ калини . Блакитний колір на Прапорі та Гербі села є частиною кольору Державного Прапора України , символізує мир, волю , а зелений колір відображає багату природу і красу села Сомкова Долина та Соснівка .
Загальна площа населеного пункту села Сомкова Долина – 251,6 га, села Соснівка – 153 га. Рельєф території населених пунктів рівний.
Грунтові води залягають на глибині понад 3 метри. Грунти переважно
чорноземи типові і черноземи сильнореградовані. У центрі села Сомкова
Долина протікає річка Сага.
Село Сомкова Долина виникло в 17-му столітті .Земля, на якій розташоване село, належала Каратульській общині. Пан Кисіль далекий
родич і знайомий Переяславського купця Сомка перебуваючи в нього в гостях, неодноразово виїздив на каратульські ліси (нині Діброва) на полювання. Йому сподобалась миловидна природа цих земель і він купив в каратульській общині 700 десятин землі.
У центрі долини над річкою Сага він побудував свою садибу, одночасно дав земельні ділянки 10 кріпакам, які теж побудували свої хати. Так виник Кисилів хутір.Ця назва села існувала до 1918 року. Хутір входив до Студениківської волості.
У 1650 роках купець Сомко на окраїні земель пана Кисіля, де проходив Старий шлях , побудував хату- постоял , винокурню, взяв в оренду в пана Кисиля західну окраїну його землі .
Старий шлях – найкоротший шлях з Басані Чернігівської області до Переяслава .
На цій землі Сомко організував табір з загонами,пасовищем,
водоймищем, яке надавав за платню перегонщикам худоби з Чернігівщини.
У кінці 18 століття на схід від Кисильового хутора по річці Сага виник хутір Строківського пана Корсуня на панфильській землі і називався Корсунь – Панфильський . Було всього п’ять хат, постоялий двір та винокурня . Через цей хутір проходив шлях Яготин – Переяслав- Панфили – Кисилів хутір – Жолоби – Строкова – Каратуль . Під час земельної реформи 1861 року всі вони пересилилися в Строкову.
У 1907 році під час Столипінської реформи жителі з с.Помоклі почали переселятися на свої наділи.
Поруч з Кисильовим хутором виник хутір Чорненький, названий в честь першого переселення з Помокель Чорненького Андрона Федоровича і його братів Корнія та Ничипора. Основна частина переселилася вже в 20-тих роках. Хутір входив до Помокельської волості.
У 1918 році Кисилів хутір було перейменовано в село Сомкова Долина в честь Переяславського купця Гетьмана Лівобережної України.
У 1937 році хутір Чорненький був приєднаний до Сомководлинської сільської ради і почало існувати, як одне село Сомкова Долина .
Коли Богдану Хмельницькому було уже за тридцять років в 1630 році, він женився на Лесі Сомко, осиротілій сестрі, по іншим даним Ганні Сомко, дочці багатого Переяславського купця, полковника і гетьмана Лівобережної України, Якима Сомка.
У сім’ї Хмельницьких було дві дочки і два сина – Катерина і Олена, Тиміш і Юрій. Юрій в майбутньому стане гетьманом України.
Яким Сомко розумом і славою був над усіма. У поведінці і розмові він іде напростець, не хоче нікому поклонятися і покорятися, гордий .
Сомко був воїн вроди, дивної краси, високий, кругловидий, русявий , голова в кучерях, як в золотому вінку, очі ясні, веселі як зорі.
Претендентом на гетьманську булаву на Лівобережній Україні, яка вже тоді знаходилась під владою Росії, було запропоновано полковника Якима Сомко. На старшинській Раді в Козельці його було обрано Гетьманом .Однак пізніше , царський уряд не затвердив це рішення ради . Причиною тому було те, що Сомко хоч і дотримувався програми об’єднання Правобережної і Лівобережної України у тісному союзі з Росією, прагнув розширення української автономії.
Міщанство та низові версти козацтва були не задоволенні орієнтацією Сомка на утвердження федерального землеволодіння та розширення прав козацької старшини і імперським рішенням Сомко і його прихильники були страчені . Під час страти палач побачив дуже вродливого чоловіка , кинув сокиру і відмовився виконувати страту .
Пізніше жінка Сомка захоронила голову свого чоловіка в долині над річкою Сага , де зараз розташоване село Сомкова Долина Переяслав-Хмельницького району Київської області .
В грудні 1917 року з станції Переяславська в Сомкову Долину прибув військовий загін в кількості до 100 осіб (« сотня ») .
Зібрали збори селян, на яких проголосили встановлення радянської влади і обрали орган влади - сільську Раду .
До революції 1917 року більша частина земель на території Сомкової Долини, належали поміщикам. Лише поміщиця Писаровська володіла 760 десятинами, поміщиця Барановська – 140 десятинами , Апостолови – більше 100 десятин.
Бариня Писаровська на свої і на кошти своєї сестри ( жителька Сан – Петербурга), в якої помер син Олександр в Петербурзі , а похований на кладовищі села ( Киселів хутір), побудували храм божий і назвали в честь сина сестри , Олександра з добавленням святого воїна Олександра Невського . 12 вересня кожного року в селі відзначають храм Олександра Невського.
До 1896 року храм на хуторі відзначали на покрову – 14 жовтня в селі Студеники, так як хутір входив до Студениківської волості .
З 1896 року по 1900 рік священики Студеників обслуговували два приходи.
В 1900 році в село приїхали представники духовенства . Ці священики були й першими організаторами Сомководолинської церковно- приходсь-кої 2-3 –ох класної школи .
В 1925 році запроваджується загальне початкове навчання – 4 –ох класне. Першим завідуючим школи був Захарченко Пилип Радіонович і вчителькою його дружина Марія Григорівна .
В 1930 році в селі Сомкова Долина організовуються два колгоспні господарства : імені Ворошилова, головою якого був Горяєв Григорій Тимофійович , та « Вільне життя » головою якого був Дяченко Кузьма Степанович . В 1931 році ці господарства об’єднаються в одне, в колгосп ім. Ворошилова.
На хуторі Чорненький утворюється колгосп «Перемога» головою був
16-річний юнак Губа Матвій Титович .
В 1932 році був великий неврожай , а плани хлібоздачі великі і село і колгоспи залишилися без хліба, що й привело до голоду весною 1933 року. За ці два роки в селі померло 49 односельчанина. В 1933 році 16 річну дівчину Царьов Федосію Іванівну зарізав і з’їв Рицак Андрій.
В 1933-34 роках в селі відкривається п’ятий клас і школа стає семирічкою. З вересня 1941 року в період німецької окупації школа не працювала, але приміщення збереглося.
Навчання розпочалося через місяць по звільненню села від окупації 23 жовтня 1943 року. З 1959 року школа стає восьмирічною. В 1979 році школа була закрита.
22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна.
303 жителі села приймали участь в рядах Радянської Армії проти німецьких загарбників. З них загинуло на полях війни 132 воїни,
померло від ран 12, пропало безвісти 53 односельчани .
В 1942 році окупаційна влада вивезли на каторжні роботи в Німеччину майже всю молодь села. Всього вивезено 60 молодих односельчан , із яких 9 не повернулися на батьківщину.
Бойові дії в селі Сомкова Долина велися з 3 по 7 вересня 1942 року, 301 та 165 стрілкові дивізії.
Ці дивізії були малочислені , без запасів снарядів і патронів . Більше сотні наших військових, молодих офіцерів і командирів було взято в полон, яких на ніч загнали в колгоспну клуню, а рано вранці всіх вивезли за протитанковий рів, що пролягав вподовж насипу траси Київ –Харків .
Два роки село було окуповане німцями.
У визволенні нашого села брала участь 40 загально- військова армія, зокрема 309 стрілкова дивізія .
В селі упорядкована в 1956 році братська могила, в ній поховані одинадцять безіменних героїв, які були поховані на сільському кладовищі і в інших місцях .
Жителька нашого села Цуприк Христини Григорівна , 1902 року народження з особистих збережень і продажу корови в 1943 році віддала 100 тисяч карбованців, на які був побудований літак – винищувач .
На цьому літаку брав участь у бойових діях наш земляк льотчик Горяєв Петро Микитович.
Горяєв Петро Микитович – 1920 року народження, народився в селі Сомкова Долина Переяслав-Хмельницького району Київської області в сім’ї , де було сім дітей. Навчався у Сомководолинській школі , після
закінчення якої вступив до Васильківського льотного училища. Війна застала його ще на студентській лаві. Під час війни він воював на літаку , купленому за кошти своєї землячки Христини Цуприк . На ньому він здійснив 84 бойові вильоти. Був нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, орденом Червоної Зірки. Після закінчення війни Петро Микитович проживав у місті Василькові. Там одружився ,мав двох синів . Помер у 2002 році.
Горяєва Домнікія Лук’янівна - 21.05.1942 року народження, народилася в селі Сомкова Долина . У 1970 році доярка Домнікія Лук’янівна була учасником ВДНГ у Москві з коровою « Слава» , яку вона роздоїла до
48 кг молока на добу . За високі показники в роботі вона була нагороджена орденом Леніна .
Також за трудові успіхи, досягнуті в сільськогосподарському виробництві , доярки Дзюбан Наталія Василівна – 01.09.1927 року народження та Горяєва Парасковія Павлівна – 21.10.1922 року народження були нагороджені орденом Леніна.
Першим головою сільської ради був обраний Роман Іванович Бабак , секретарем був обраний Царьов Петро Герасимович. У березні 1918 року головою сільської ради обирають Бабака Левка Павловича, якого незабаром знову зміняє Бабак Роман Іванович, який був по 1922 рік.
В 1922 році головою сільської ради обирають проживаючого в селі киянина Бельського Михайла Олександровича .
У 1924 році Сомководолинську сільську раду приєднують до Студениківської сільської ради, тому що в Сомковій Долині не було 700 жителів.
У 1926 році в селі знову утворена сільська Рада, головою якої обирають Бельського М.О., який був до 1932 року . В 1932 році головою сільської Ради обирають Чабана Якова Степановича, який пробув декілька місяців, його змінив секретар сільської Ради Царьов Петро Герасимович, який був до 1937 року.
У 1937 році до Сомководолинської сільської Ради приєднують
Хутір Чорненький і головою сільської Ради обирають вперше комуніста Левченка Павла Григоровича, який був по вересень 1941 року.
У вересні 1943 року після звільнення села від німців головою сільської ради був Тригуб, в 1944-1945 роках – Святенко Павло.
В 1946 році головою вибирається Демиденко Ганна Петрівна, а з вересня 1946 року по 1952 рік – Усик Михайло Андрійович,
1952 - Гальчук Кость Макарович, 1953 – 1956 роках Уляницький Василь Прохорович , а з кінця 1956 року по березень 1960 року обирається Павленко Олексій Васильович.
У березні 1960 року відбулося об’єднання сільських Рад Соснова і Сомкова Долина і головою обрано Грантовського Петра Петровича, який був до 1961 року . Сільська рада називається Соснівською.
В 1961 – 1963 роки головою сільської ради працює Малишко Григорій Тимофійович, а з лютого 1963 року по січень 1968 року головою працював житель Сомкової Долини Бабак Антон Ількович.
У вересні 1990 року Постановою Верховної Ради УРСР утворено
Сомководолинську сільську Раду з населеними пунктами Сомкова Долина і Радянське. Головою сільської ради обирається Павлушко Юрій Іванович
З 1998 – 2006 рік сільським головою працює Тощева Людмила Григорівна.
З 2006 – 2015 рік сільським головою працює Жук Василь Михайлович.
З листопада 2015 року і по даний час сільським головою працює Шатун Тетяна Василівна .