ОСВІТА
#ТВОРЧАСКАРБНИЦЯ
ГОЛОС ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ
Дивовижні люди живуть поруч з нами. Вони гостріше відчувають світ, їм більше болить його нечуйність, вони бачать глибину у людських стосунках і уміють перенести їх у вірші. Ці люди – поети. Незбагненні джерела їх таланту, але вони уміють словом розтопити душу. Нам треба їх лише побачити не дати згаснути іскрі їх таланту. Саме тому ми відкриваємо рубрику під хештегом #ТВОРЧАСКАРБНИЦЯ, де розповідатимемо про юні таланти краю. Будемо раді отримати ваші поезії, прозу, драматичні твори чи літературні спроби, на які подвигне вас ваша творча натура.
А сьогодні пропонуємо проби пера учениці 5- го класу Семенівської гімназії Анни Романенко. У нашої творчої дівчинки є ще дві сестрички й саме їм натхненні слова юної поетеси. Мама дівчинки – вчитель української мови та літератури. Напевно саме чудова родина надихає її на поезію. Щиро завдячуємо наставникам дівчинки за небайдужість і підтримку.
«Поезія - це голос душі людини, адже вона здатна знаходити відгук у серцях інших, хвилювати й захоплювати...
Вірші"Сестрі", "Сестричці", "Дякую", "Про війну" - це перші поетичні спроби учениці 5 класу Романенко Анни.
У кожному слові нашої поетеси відчувається любов до слова, розуміння близьких, патріотизм і відчуття сьогодення.
Світосприйняття Анни світле, добре, сповнене красою слова, що допомагає здолати смуток ("Про війну").
Учениця добре володіє рідною мовою, вміло використовує мовні засоби, має власні моральні переконання ("Дякую").
"Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста", - ці слова Ліни Костенко стосуються саме таких обдарованих дітей як А. Романенко, яка своїми віршами доносить добро, красу не тільки природи, а й людських стосунків», - зазначають педагоги.
СЕСТРІ
Сестра моя - найкраща в світі!
Ти щира, гарна, чарівна.
Я напишу для тебе пісню
І віршуватиму слова.
Я полечу на крилах в небо,
Найкращу зірку заберу.
Спущусь до тебе, моя сестро,
Й зорю я щастя принесу!
СЕСТРИЧЦІ
Сестро моя, люблю тебе я.
Поможу я тобі,
ти лише попроси.
В цей день урочистий
бажаю тепла,
Щоб кожна хвилинка
щаслива була.
Щоб мрії збувались, здоров'я було.
Усмішка кожна давала тепло.
І наостанок я хочу сказати всій рідні:
Україна переможе, знищивши ворога, на нашій землі!
ВЕСНА
Ось вже й прийшла красна весна,
Радість й тепло вона принесла.
У небі, в блакитнім, вже сонце зійшло,
І все навкруги ураз зацвіло!
У лузі веснянім буяє трава,
А вранці між нею сріблиться роса.
Ми ждем Перемоги -
тієї Весни,
Коли будуть вдома
Всі наші батьки.
Коли за столом збереться сім'я,
Не буде тривог,
А буде Весна!
ПРО ВІЙНУ
Скільки сліз уже пролито,
Скільки воїнів убито.
Стільки страху і тривог,
Стільки болю і негод.
Але щоб вороги не робили,
Нашу силу вони не зломили.
Бо народ наш - не здолати,
Всі це мають добре знати!
ДЯКУЮ
Дякую я, воїне, тобі!
За те, що ведеш боротьбу в цій війні.
Та як би не старались вороги,
Нашу землю їм не перемогти.
Хай хоч стріляють, ракети запускають,
Та державу нашу вони не зламають.
Не розумію, чому їм нападати?
Україну нашу все одно не здолати.
