ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ
ЧЕРЕЗ ВІСІМ МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ ПОВЕРТАЄТЬСЯ У ПРИСТРОМИ ІГОР ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Україна вклоняється своїм Героям… Вшановуючи їх пам’ять, дбаючи про рідних і близьких, називаючи їх іменами вулиці та встановлюючи меморіальні дошки у закладах, де навчалися Звитяжці.
Не може бути бійців, зниклих безвісти, тому працює держава, робляться генетичні експертизи, ведеться робота з ворогами щодо повернення наших бійців та поховання загиблих з належними почестями. Кожен військовий, який зник безвісти, не забутий, і держава, рідні та побратими роблять все можливе, щоб знайти їх та вшанувати їхню пам'ять.
Через вісім місяців після загибелі повертається на рідну землю до села Пристроми Ігор Хмельницький.
Ігор Іванович Хмельницький народився 30 квітня 1973 року у селі Шаповалівка Ніжинського району Чернігівської області. Але у перший клас почав ходити уже у селі Пристроми, куди переїхали батьки. Мама працювала секретарем сільської ради. Тут навчався і після закінчення школи вступив до Київського інституту народного господарства, нині Київський національний економічний університет, отримав фах економіста.
Деякий час після закінчення працював у відділі земельних ресурсів у м. Переяслав, потім на різних роботах. Батьки померли рано. Ігор Іванович не був одружений, дітей не має.
Захоплювався ігровими видами спорту, особливо футболом та хокеєм. Мав добросусідські відносини з земляками.
Мобілізований до війська 18 червня 2024 року, пройшов вишкіл, служив солдатом 1 зенітного ракетного відділення 2 зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А 4948. Окрема єгерська бригада 152, до якої належала частина, воювала на курському напрямку, згодом була перекинута під Покровськ.
Зник безвісти 1 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове, Покровського району, Донецької області. З того часу відомостей про Героя не було, був ідентифікований за експертизою ДНК.
Вісім місяців брат Сергій, невістка Валентина розшукували Ігоря. Завтра, 11 липня Герой навіки повертається до місця останнього спочинку.
В жалобі родина брата, низько вклоняється рідна земля своєму вірному синові.
«У цивільному житті кожен із нас може бути водієм чи інженером, у рядах ЗСУ, кожен – Захисник. І немає більшої відваги й доблесті, аніж захищати свою рідну землю, тому імена полеглих для кожного із нас – священні! Не можна передати словами біль втрат, не вимірюється нічим глибина нашого горя.
Місяцями очікують рідні повернення своїх Героїв, після отримання сповіщення – зниклий безвісти. Горе, подовжене на місяці надії… разом із ними надіємось і віримо, оплакуємо тих, хто повертається на шиті! Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна пам’ять Захиснику України Ігорю Хмельницькому», - зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.
Про час поховання повідомимо додатково.
