ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ
ДО НЕБЕСНОГО ВІЙСЬКА ПРИЄДНАВСЯ АНДРІЙ ГРИГОРОВИЧ ПРОКОПЕНКО ІЗ ЛЕЛЯКІВ
Незагойною раною на серці України імена її синів і доньок, вірних і відданих борців за свободу і волю народу. Їх імена стали легендою, їх прізвища – то частинки нашої майбутньої Перемоги. Прокопенко Андрій Сергійович не був уроженцем Київщини, але став для неї Янголом Безсмертя!
Прокопенко Андрій Сергійович, народився 27 квітня 1988 року в Донецьку.
З 11 років Андрій ріс без батька, будучи надійною опорою мамі.
Успішно закінчив школу. Маючи хист до математики і аналітики, здобув вищу освіту в Донецькому університеті економіки й торгівлі за спеціальністю "Економіст".
Через події на Сході України змушений був переїхати до Києва. Серед невеличкої кількості речей Андрій вивіз з собою наш синьо-жовтий прапор, який отримав в школі, як нагороду. Для нього це був символ українського Донецька і Андрій вірив, що в майбутньому прапор знову повернеться в Донецьк.
Переїхавши в Київ, Андрій знайшов роботу за спеціальністю, жив і планував майбутнє. Андрій мав "золоті руки", і завжди допомагав рідним і знайомим.
В 2024 році був мобілізований до лав ЗСУ. З 25 листопада 2024 року вважався безвісти зниклим. Через 9 місяців, в серпні 2025 року, мама отримала звістку про загибель сина при виконанні бойового завдання на Покровському напрямку. Отримав смертельне вибухове поранення під час мінометного обстрілу позиції агресором, загинув біля населеного пункту Іллінка Покровського району Донецької області.
Андрій - то душа світу, добрий і відкритий вмів комунікувати з людьми, мав багато друзів. Були друзі, з якими підтримував відносини зі школи.
Ніколи не відмовляв коли потрібна була допомога. Дуже любив дітей і своїх племінників.
На початку повномасштабного вторгнення прихистив кішку, яку сусіди залишили виживати в під'їзді.
Знову ж, на початку повномасштабного вторгнення, будучі офісним працівником компанії, яка мала мережу заправок, допомагав працівникам заправки через те, що не вистачало співробітників, а Андрій просто жив поруч.
Робота Андрія була пов'язана з відрядженнями. Дуже любив Харків і Львів.
Так співпало, що тіло Андрія, яке було репатрійовано 14 лютого 2025 року знаходилось в Львові, якій він обожнював. Андрій разом зі своєю мамою Прокопенко Тетяною переїхав в село Леляки в 2023 році. Дружини і дітей у нього не було, працював у Києві в аудиторській компанії.
Похований герой у Києві.
У поклоні перед матір’ю Героя стоїть Україна, невимовним болем прошиті наші серця, нитками співчуття навіки з’єднані український Донецьк і Київщина.
Співчуваємо сестрі та племіннику Андрія, розуміємо, яка це втрата для родини, ми поруч, ми разом з вами, дорогі земляки.
Донецький хлопець, що любив Україну – наш Герой, а його звитяга – то натхнення для воїнства. Вічна пам’ять Герою! Вічна йому слава!
