БЛАГОУСТРІЙ
КРАСА РУКОТВОРНА
Прикрашати свій дім, своє обійстя, село, чи на часі? Така сувора реальність, де смерть і руйнування, тривожні новини і жахливі звістки. Але ми вважаємо, що на часі. Мають бути якісь якорці, які не дозволяють зневіритись, поринути у безодню відчаю, охолонути до світу. Тому треба триматись, самому собі задавати темп і дарувати хвилини радості й насолоди собі і людям. Час важкий, складно упоратись зі зневірою, болем, відчаєм, гнівом. Тим паче має бути щось, за що триматись, хоч маленьке, хоч соломинка
Про одну із таких подій у селі Строкова хочемо розповісти, бо треба ж якось жити.
Вона народилася із ідеї старости села Людмили Гавижі, що повинен бути якийсь малюнок, щось об’єднуюче. Як заведено, коли є ідея, довкола неї завжди гуртуються люди. Так було і цього разу. Знайшлися ті, хто доклав серця і рук до появи мистецького серця села. Під полотно використали автобусну зупинку, а задум сформувала працівник культури села Світлана Сахно. І закипіла робота…
За основу взяли традиційні українські пейзажі та картини, а мотивуючі гасла у Світоча нашого духу – Тараса Григоровича Шевченка. Так поступово вималювалася ціла композиція, де синьо-жовта основа, як наш національний стяг. Український візерунок обабіч, мотивуючі патріотичні гасла, символи України і те, чим тримаємось на землі – калина, лелеча родина у вишиванках, україночка, соняшники і мальви, заклики Володимира Сосюри, Тараса Шевченка, натхненні рядки авторства Михайла Гуменицького.- такі дорогі серцю кожного.
А вже як усе це вималювалося і дозріло, то треба було і лавки переробити, бо негоже, щоб така краса та із пошкодженими лавками. Умілі руки майстра Володимира Михайловича Левченка знають усяку роботу, тому відремонтувати лавки йому заввиграшки, але то праця, і її слід цінувати. Це ми вже нагадуємо тим, хто сидітиме тут вечорами, ховаючи юначе захоплення, чи тим, кого зупинка прикриє від негоди. Щоб не з’явилися надписи: «Тут був Коля», бо негоже псувати таку красу.
До роботи докладали зусиль, душі і часу Людмила Гавижа, Валентина Мазура, Людмила Білодід, Інна Чайка, а художнє втілення муралу – то все заслуго нашої мисткині та співачки, а відтепер і художниці Світлани Сахно. А над усім оцим арт об’єктом красується напис – СТРОКОВА. Бо Строкова – то не просто село, то оаза культури і осередок любові до України. А посеред цієї страшної війни нам так треба десь черпати сили і отримувати крила для польоту. Тепер у нас є натхнення.
Щиро сподіваємось, що ті, хто отримав у спадок цей витвір, берегтимуть його. А учасникам дійства уклінно дякуємо за працю і наснагу. А ще за силу жити і наближати Перемогу. Маленьке диво, створене людськими руками і серцем, як ковток живильної води і щирий український поклик до майбутнього, яке чекає нашу країну вже скоро.
Спасибі ЗСУ за можливість жити, дяка дівчатам за можливість насолоджуватись цією рукотворною красою! Тримаємось, все буде Україна!
