ІНФОРМУВАННЯ
СВІТЛО ДЛЯ ГРИ
Життя залежить від дрібниць, але кожна із них, як пазл, складає яскраву картину наших днів. У дитячому житті – ці пазлики-дрібниці ще важливіші.
Це нібито і не велике досягнення, але якесь дуже символічне, бо дорослі посеред відключень, тривог і темряви встановлювали світло для дітей. Нашим дітям довелося у своєму дитинстві пережити справжній жах. І навіть попри те, що Студениківська громада порівняно спокійна територія, діти знаходяться у постійному стресі. Тому будь-яке заняття, що відвертає від смутку, гуртує, розвиває – то можливість перемкнутися і знайти власну суперсилу.
Таким заняттям для школярів Переяславської гімназії став спорт. Чудові тренери, які зуміли об’єднати й організувати аж дві групи дітей довкола улюбленої гри мільйонів – футболу. Всього 35 дітей – дівчатка та хлопчики. І вже мають успіхи!
Займаються вони після завершення уроків, а осінній день короткий, тому дві групи займатися ніяк не можуть у темряві, хоча є футбольний майданчик зі штучним покриттям. От і виникло питання щодо освітлення після 16 години.
Перебрали купу варіантів, але зупинилися на найбільш очевидному – слід встановити електроопори. Залишили заявку ДТЕКу, отримали дозвіл, Студениківська громада виділила кошти, «Нива Переяславщини» допомогла з буром, а енергетики встановили опори. Тепер на майданчику є світло і діти можуть займатися навіть увечері. А координував усі роботи староста села Михайло Романович Ємельяненко.
«Дякую усім, хто долучився до цієї справи. Створити можливості для заняття дітей – це справа для дорослих і ми разом виконали усі необхідні роботи. Тепер діти можуть займатися, вчора провели пробне включення, все працює. Освітлення вивели на окремий ящик, так що тренери можуть вмикати і вимикати його, коли буде потреба. Маємо сподівання, що успіхи, які уже демонструють дітки, стануть ще вагомішими», - зазначив староста села Переяславське.
Щиро бажаємо дітям задоволення від занять, буди здоровішими і вправнішими, зичимо футбольного фарту, блискучих перемог і якомога менше м’ячів у власні ворота. Хоч як би намагалася держава-агресор занурити нас у темряву, ми тримаємо стрій і запалюємо світло для дітей, щоб натомість загорілося інше – внутрішнє, бо його ніхто не зможе загасити. Дякуємо ЗСУ за цю можливість!
