ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ
ЗА СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ ЗАГИНУВ ДМИТРО САМОХІН З СЕЛА ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ
Чорні хмари на Україною, то не лише благодатні дощики, то ще біль людський чорною завісою стоїть над рідною землею. Стогне Україна під натиском орди, тяжко їй приймати у лоно своє загиблих героїв, бо не для такої долі вони народжувались, не таким мало бути їхнє життя, не такого в молитвах для них просила мати. Тепер вони повертаються на землю, яка їх зростила Героями!
Ще одного Звитяжця тепер зустрічає рідна домівка з кривавих жнив… Додому повертається ДМИТРО САМОХІН.
САМОХІН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ народився 05 листопада 1984 року в селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області. З дитинства вирізнявся щирим серцем, добротою та готовністю допомогти іншим. У 2000 році закінчив Переяславську загальноосвітню школу, а згодом - вищий навчальний заклад, після чого працював у сфері комп'ютерних технологій, де проявив себе як талановитий, відповідальний та надійний спеціаліст.
Дмитро був люблячим і відданим батьком своїм дітям Олександрі та Ярославі. У їхньому житті залишився слід безмежної любові та турботи батька. Кожен день Дмитра був присвячений дітям, кожна мить з ними була для нього неоціненна. Він мріяв ростити своїх дівчат чесними, сильними та щасливими, вчити їх любити людей, шанувати рідну землю та цінувати життя. Кожна його думка була про дітей, кожен його крок - заради безпечного майбутнього їх та України.
У липні 2023 року Дмитро був призваний по мобілізації, проходив навчання у Британії. По завершенні навчання служив гранатометником-розвідником розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А2298. Він став прикладом відданості, мужності та відповідальності для всіх, хто служив поруч. Його колеги завжди знали: на Дмитра можна покластися у будь-якій ситуації. Він ніколи не залишався осторонь, допомагав і підтримував.
01 листопада 2023 року зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Майже два з половиною роки вважався зниклим безвісти. Був ідентифікований за аналізом ДНК та повертається додому до місця останнього спочинку.
«У скорботі із родиною, батьками, братом та дітьми уся громада. Невимовним болем сповнені серця. Гине цвіт нації, дорогими українськими життями платиться за свободу та незалежність України. У Книзі пам’яті золоті сторінки історії написані іменами безсмертних! Вічна слава загиблим Героям! Вічна шана на цілі покоління українців», - зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.
Про чин похорону повідомимо додатково.
