ЦЯ ГРОМАДА ПЕРЕВЕРНЕ ГОРИ
Дуже символічно, що народна толока із висадки лісу у Студениківській ОТГ відбулася у особливий день, бо 21 квітня – це День довкілля. Головна мета свята – звернути увагу громадськості на необхідність дбайливого і пильного ставлення людини до навколишнього природнього середовища. Прийшов час згадати, що природа людині, як матінка, вона – осередок життя і насправді ми дуже взаємозалежні: якщо ми будемо дбати про неї, вона у відповідь віддячить нам сторицею.
Організатори акції «Допоможемо природі разом», чесно кажучи, не сподівалися, що задум буде так щиро підтриманий громадою. На народну толоку зібралося аж 120 осіб. Хтось приходив цілими сім’ями, хтось, (про це просили окремо нагадати) прийшов сам, хоча досі вільний, хтось молодий, хтось бувалий – громада була представлена усіма селами і людьми будь-якого віку.
Колись раніше, років п'ятнадцять тому, на місці нинішньої толоки ріс ліс, але вигорів, велетенські сосни знищив вогонь. Голова Студениківської ОТГ Марія Олександрівна Лях сказала, що громада не дозволить бездумно нищити ліси, мало того, у штаті громади буде людина, яка дбатиме про народне багатство і охоронятиме 278 гектарів лісу. «Ми хочемо його впорядкувати і доглядати, а також будемо воювати за 1200 гектарів, що раніше належали колгоспу, а нині перебувають під охороною Держлісгоспу. Це відповідальність громади – зберегти і підтримати «зелені легені наших сіл», тому ми раді, що наше звернення до жителів було підтримано і старости добре попрацювали та зійшлося багато людей. Приємно, що люди прийшли свідомо, без примусу і це початок формування духу громади і свідчення того, що громада справді відбулася»
Робота так лагодилася, що висадити близько 20 тисяч однорічних деревець на площі в три гектари було заввиграшки. На одну борозну ставали по двоє. Чоловік зі спеціальною лопатою (меч Колесова) і жінка з відерцем та саджанцями.
За оцінками професійних лісників робота виконана на відмінно, лишилося тепер тільки просити у Бога дощику.
Як було обіцяно підвели підсумки конкурсу на кращого «садівника – лісівника». Звичайно, організатори визнали, що переможцем цього разу виявилася природа, бо найбільшу винагороду у вигляді нового соснового лісу отримала саме вона. Однак за найвищу ефективність праці і найбільшу кількість працівників приз – найбільше зелене відро, отримала команда села Соснова на чолі зі старостою, який побажав громаді, аби здоровилося і подякував за допомогу природі; друге місце і менше відерце дісталося родині Турутя із Козлова (було вручене представникам села); найменше відерце вручене команді Сомкової Долини, а староста села, отримуючи приз, пообіцяла на той рік «завоювати» двадцятилітрове відро.
А ще велася полеміка, щодо назви нового лісу: Сомкова Долина запропонувала – гай ВІДРОДЖЕННЯ, хтось - гай ДРУЖБА, Студеники – СТУДГАЙ. Більшість схилялася до гаю Відродження.
Погода також дивувалася такій кількості натхненних людей, які приїхали їй допомогти, навіть вітерець принишк і заглядівся, як вправно працюють люди, а наприкінці ще і пісню заспівали, як годиться про любов.
До посадки лісу доклали зусиль Спеціалізоване мисливське господарство «Мисливські стежки» (надали трактор, поробили канавки), Переяслав- Хмельницький Держлісгосп( надали саджанці), а щоб сосни виросли до висоти 1 метр, треба чекати п’ять років, але тепер вони потраплять до дбайливих рук спадкового лісника Манова Василя Петровича – охоронця і доглядальника лісу від громади, який уже мріє на той рік висадити ще десять гектарів, бо досить уже нищити, прийшов час садити дерева. Його думку підтримує найповажніший лісник громади (40 років стажу) – Андрій Іванович Левченко (ви б бачили, як дружно садили дерева його син із молоденькою невісткою!), і додає, що у лісу також є вороги: хвороби, шкідники (американський жучок), але найбільший їх ворог – це людське недбальство: залишать після себе неприбране багаття або бездумно підпалять луки, отут тобі і пожежа. Але будемо боротися і проводити профілактику, берегти ліс, зробимо протипожежні полоси.
Закінчилася толока, як і годиться спільним частуванням у меню були свіжі овочі, яблука та порося від «Ниви Переяславщини».
Рівненькими рядками, як сторожові, стоять молоденькі сосни і хочеться вслід за старостою Сомкової Долини сказати: ця громада переверне гори!
