ВІЙНА НАГАДУЄ ПРО СЕБЕ ОБЕЛІСКАМИ
Ще задовго до початку свята 9 Травня у Сомковій Долині, підходять люди до імпровізованої виставки, яку організував Михайло Іванович Шатун. На ній портрети односельчан – фронтовиків, орденські книжки, списки нагород, пожовклі від часу трикутники солдатських листів. На питання: «Чому Ви почали цим займатися дослідник відповідає просто: «Їх пам'ять треба увіковічити. На фронт із села було направлено 217, повернулося 105 жителів, кожен другий житель загинув".
Ось у районній газеті за 1991 рік, яку зберегла мати Михайла Івановича Шатуна, повідомлення про загиблих по селах району: смерть батька Івана Дмитровича від ран у 1944 році у Калінінській області, ось батькова солдатська книжка із 1940 року, ось стаття про одного із односельців Чуй Федора Павловича, ось фото поховання 11 невідомих солдатів, ось колишній голова сільської ради – теж воїн, ось список дітей війни села, - і за всім цим людські долі і життя, і біль, і втрати.
А з цим листом довго не могли розібратися, чому він написаний двома різними почерками і різним чорнилом, виявляється він кілька разів мандрував від доньки до батька і навпаки, бо було туго з папером, а інший- написаний на табелі –календарі за 1944 рік.
Ось до виставки підходить Валерій Михайлович тримає у руках листа батька із фронту Кулика Михайла Яковича, а поруч лист діда - Кулика Якова Спиридоновича, із яким теж пов’язана дивовижна історія. Батько і син служили у сусідніх ротах, і коли сину повідомили про поранення батька, він пішов до госпіталя, і батько помер у нього на руках та був похований у Дрогобицькій області. Тоді мати звернулася до сина і попросила намалювати хоча б батькову могилу, на виставці документів також цей лист із фронту. А син дійшов до Праги і повернувся додому у 1947 році.
Ветерани розповідали, що два місяці воювали у своєму одязі, і гвинтівка одна на трьох, людським жертвам просто не було ліку, і вода у річках стала червоною від людської крові- отака ціна Перемоги!
Цього дня звучали слова вдячності від нинішнього покоління, старости села Сомкова Долина Тетяни Василівни Шатун, покладалися квіти до пам’ятних обелісків, вшановувалися ветерани, панахиду за померлими провів отець Дмитрій і завмерли люди у хвилині мовчання, поіменно назвали загиблих земляків, а у піснях учасників художньої самодіяльності села звучали слова про благання миру. Поклонилися також пам’яті загиблих у селі Соснівці, де проведено урочистості до Дня Перемоги у другій світовій війні та вручено коровай матері учасника АТО. І дуже символічно звучали слова пісні про синів: А синам усе чуть, та вони не прийдуть, бо сини бережуть Перемогу.
А поки вони бережуть Перемогу, ми повинні берегти пам'ять про них…
Про урочисті заходи у інших селах громади дивіться фоторепортаж
