ЮВІЛЕЇ
МАЙЖЕ СТОЛІТТЯ У ОДНІЙ ДОЛІ
Він народився у 1925 році і пройшов із Україною кожен поворот її історії. Йому поталанило - він повернувся із Другої світової війни скаліченим, але живим. Йому страшенно поталанило, бо поруч із ним дружина – Марія Матвіївна, з якою вже 67(!) років разом, правда вона погано бачить і майже не чує, але вони розуміють одне одного і без слів, вона ще й хизується, що на три роки молодша.
Він живе у теплій хаті, зігрітій не лише теплом від печі і батарей, він зігрітий теплом рідних і близьких. Він має чудову пам’ять на події, які давно минули, але погано пам’ятає, де покинув окуляри.
Григорію Ігоровичу Петрині – 95 і його вітають із ювілеєм. Він із родини старожилів і за своє довге життя бачив всього: демобілізований на фронт у 1943 році, був двічі поранений, а закінчив війну у Німеччині, і пішки день і ніч разом з солдатами армія йшла додому в Україну, потім ще три роки служив у Карпатах. А бабуся працювала у колгоспі і мала аж 352 вихододні за рік, вона береже батькові фронтові листи – трикутники із фронту. Батько воював і загинув у червні 1944, а листи досі звучать у батьківській хаті читані-перечитані.
Основні торжества були у неділю, 1 березня, але у такому поважному віці вітати не заборонено ще впродовж місяця. Шанували ювіляра староста села Тетяна Василівна Шатун та голова Благодійного фонду «Нива Переяславщини» Микола Федорович Шевченко, вітали квітами, подарунками і смаколиками від торгової марки «П’ятачок». Побажання і у родини, і у офіційних гостей одне, – здоров’я.
Студениківська ОТГ, її голова Марія Олександрівна Лях низько вклоняються ветерану, довгожителю, ювіляру Григорію Ігоровичу Петрині і бажають йому ще багато світлих і зігрітих любов’ю днів!
Іменинник навіть вийшов нас проводжати, а поруч щосили цвіли підсніжники, провіщаючи 96 весну Григорія Петрини.
