КУЛЬТУРА
МІСЦЕ, ДЕ ЖИВЕ МУЗА
Дев’ять муз опікуються різними видами мистецтва і стоять на сторожі натхнення. Творчість – єдиний прояв людської душі, який неможливо пояснити, не часто вдається осягнути, чи вкласти у звичні рамки повсякденного життя. А творча особистість часто незрозуміла сучасникам…Але тим то ми і цікаві один одному та світові, що різні…Тому обов’язково мають бути люди із натхненням у душі і місце, де живе Муза. У Студениківській громаді таких місць багато: заклади культури, де народжується диво пісні; будинки, де живуть художниці і вишивальниці; школи, де викохується майбутнє.
Одне із таких місць також Студениківська публічна бібліотека, бо її господиня кохається у віршах, по крупинках збирає декоративно- прикладне мистецтво минувшини, має золоті руки, які не завжди щось майструють, а ще бентежну душу, якій є діло до всього, що нині переживає рідна країна. Це Лідія Василівна Мищенко.
До неї тягнуться люди, а вона уміє організовувати сподвижників на усілякі корисні справи. Такою жіночою спільнотою виплетені кілометри маскувальних сіток, зв’язані сотні пар теплющих шкарпеток, вирізані численні устілки і зроблено ще чимало усілякої роботи, аби там, на передньому краю оборони дарує впевненість, що тил надійний, міцний і завжди готовий підтримати.
Тиждень перед Великоднем теж був наповнений всілякими активностями, які готували до великодня оселі і настрій.
Були тут і майстер-класи, і задушевні бесіди, і випробування вмінь і безумовні удачі. Усі, хто був залучений не просто отримали нові знання, але і пропустили їх через свої руки і понесли далі, уже навчати новому ремеслу інших. Одного дня тут виготовляли великодні віночки. У роботу йшло все –від гнучких прутиків до паперових квітів і тканинних янголів, від декоративних писанок до хусток. Наступна активність – то виготовлення великодніх кроликів. Кумедні вухасті і веселі створіння виникали всього за кілька вправних рухів із звичайної хусточки і потім могли сидіти десь у затишному куточку вашої кімнати, присусідитись на стільчику чи взагалі влізти до великоднього кошика. Звичайно не обійшлися без прикрашання великодніх атрибутів. Цього разу майстерка була присвячена оздобленню великодніх яєць способом деку пажу. І недорого, і натурально, а що вже казати про красу, то аж очі розбігаються. Таі підручного матеріалу треба небагато: серветки із малюнками, самі яйця- вже зварені та білок із пензликом. Візерунки та картинки акуратно виділяються із серветок, накладаються на яйце і «приклеюються» до нього яєчним білком.
Ще одного дня виготовляли із ниток райських пташок. Сині та жовті крильця, пухнасті хвостики і хитрі чорні дзьобики – то витвір фантазії Лідії Василівни, який залюбки перейняли колеги – працівники культури і понесли ділитися у свої майстерні.
Наступне заняття було приурочене виготовленню свічок із вощини: ароматні, натуральні та ще й прикрашені кожна на свій смак.
А завершив великодній тиждень головний атрибут свята - великодній кошик. Ось де вже знадобилися надбання усіх попередніх майстер-класів та уся фантазія учасників.
Працівники культури, які відвідували активності немало накреативили, так що більш пишних та красивих кошиків годі і шукати.
Сьогодні Страсна п’ятниця, час подбати про злагоду із собою, близьких та рідних і завершити усі приготування до Великодня, а всі атрибути до свята вже готові. Чекаємо на свято, молимось за наших захисників і дякуємо їм щоднини за можливість готуватися до благословенних днів.
