ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ
ЗАГИНУВ ЗАХИСНИК УКРАЇНИ АНДРІЙ ЛИТОВЧЕНКО. СЕЛО ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ
Над Україною гуляє війна, підступний ворог нищить міста й села, руйнує будинки й долі, кривавими слідами проходить по прекрасній українській землі, несучи смерті й поневіряння. Важка звістка прийшла у Студениківську громаду знову. У нерівному бою, змагаючись за життя і майбутнє сина Богдана, якому сьогодні виповнилося всього три роки, загинув АНДРІЙ ЛИТОВЧЕНКО.
Сьогодні кожного з нас від російської неволі береже не лише Господь, сьогодні у мужньому війську тисячі хлопців і дівчат, які змінили своє мирне ремесло на військову спеціальність і зі зброєю в руках захищають свою честь і майбутнє своїх дітей від звірів у людській подобі, від хижих тварин, які не маючи власної історії та коренів, прагнуть отримати нашу. Українське військо нині береже світ від чуми, береже кожного, жертвуючи собою.
Страшна плата за волю і свободу…
Хтось пав смертю хоробрих на полі бою, хтось поневіряється роками у ворожому полоні, когось забрали ворожі кулі та снаряди у лікарнях, але попри все, стоїть військо і стоїть Україна, силою їх духу, сміливістю їх сердець, відвагою їх!
Андрій Володимирович Литовченко народився у м. Києві, навчався у Київському колежі ім. Василя Сухомлинського, по закінченні якого вступив до Київського національного університету технології та дизайну, який закінчив за спеціальністю інженер.
Робоча діяльність Андрія Володимировича пов’язана із компанією «Розумний дім» ТОВ ГРАВІТІ ЕНЕРДЖІ Україна. Був на гарному рахунку, планував своє майбутнє життя. Одружений, має дружину Світлану та синочка Богданчика, якому сьогодні три рочки. Він був чудовим батьком, сам втратив батька і мріяв навчити сина всього, що вмів сам, бути йому опорою в житті…
Але війна зруйнувала життя кожного… 21 лютого 2023 року був призваний на військову службу, пройшов із боями усі гарячі відтинки фронту. Його інженерний хист знадобився на службі, його кмітливість і розум, відвага і гарт відзначені багатьма нагородами. За півтора року служби він став справжнім майстром, улюбленим командиром і знавцем радіоелектронної справи, начальником взводу радіоелектронної боротьби.
Але війна, це ризик і втрати… 28 червня цього року у лікарні міста Дніпро, Герой помер від отриманих травм…
У скорботі рідні та близькі Звитяжця, непоправне горе для родини… Цілий світ зруйновано для матусі – Наталії Андріївни, більше ніколи не пригорне вона сина до серця. Втратив татуся син Богданчик, йому доведеться дорослішати без нього, дружина Світлана не почує від нього слів любові…
«Страшна війна і страшна плата за кожен день нашого життя. Гинуть ті, що могли б скласти славу держави, її цвіт, її достойники… Та їх жертви не даремні, їх подвиги – це уже частина нашої майбутньої перемоги. Низько схиляємо голови й разом з родиною у їх горі, ніколи не пробачимо ворогам загублених життів. І ніколи їм не доведеться бачити Україну на колінах. Допоки у наших жилах тече кров українських князів і волелюбного козацтва не буде Україна упокорена! Вічна пам’ять загиблому Герою! Наші співчуття близьким і рідним, - зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.
Про дату і час поховання повідомимо окремо.
